Урок за 13 квітня
Займенник
Загальне поняття про займенник
1. Займенники
вказують на предмети (він, той), їхні ознаки (такий, мій) і
кількість (стільки), не називаючи їх. Відповідають на питання іменника,
прикметника і числівника.
Займенники вживаються
лише тоді, коли перед тим є вже інформація про предмет, ознаку чи
кількість: Як вовка не держи, він в
ліс втече при першій нагоді. (І.Карпенко-Карий.)
2. За значенням
розрізняємо дев’ять розрядів займенників:
а) особові: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони;
б) зворотний: себе;
в) присвійні: мій, твій, наш, ваш, їхній, свій (займенники його, її — особові в родовому відмінку);
г) вказівні: цей, той, такий, стільки;
ґ) означальні: весь, всякий, кожний, інший, сам, самий;
д) питальні: хто? що? (питання до іменників), який? чий? (питання до прикметників), котри́й? скільки? (питання до числівників);
е) відносні — ті, що й питальні (хто, що, який, чий, котри́й, скільки,), тільки вживаються для приєднання підрядних речень до головних;
є) неозначені — ті, що й питальні, лише з частками будь-, -небудь, -хтозна, -казна (які пишуться через дефіс), аби-, де-, -сь (які пишуться разом);
ж) заперечні — ті, що й питальні, лише з часткою ні-, а також жодний.
а) особові: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони;
б) зворотний: себе;
в) присвійні: мій, твій, наш, ваш, їхній, свій (займенники його, її — особові в родовому відмінку);
г) вказівні: цей, той, такий, стільки;
ґ) означальні: весь, всякий, кожний, інший, сам, самий;
д) питальні: хто? що? (питання до іменників), який? чий? (питання до прикметників), котри́й? скільки? (питання до числівників);
е) відносні — ті, що й питальні (хто, що, який, чий, котри́й, скільки,), тільки вживаються для приєднання підрядних речень до головних;
є) неозначені — ті, що й питальні, лише з частками будь-, -небудь, -хтозна, -казна (які пишуться через дефіс), аби-, де-, -сь (які пишуться разом);
ж) заперечні — ті, що й питальні, лише з часткою ні-, а також жодний.
Займенник.
Особові займенники. Відеоурок з української мови 5 клас
Займенник
як частина мови
Розряди
займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й
відносні; заперечні; означальні й неозначені (ознайомлення).
За
лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники
поділяються на дев'ять розрядів.
1. Особовими називаються
займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я,
ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за
відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами.
2. Зворотним називається
займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має
роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.
3. Присвійними називаються
займенники, які вказують на приналежність предмета першій (мій, наш),
другій (твій, ваш), третій (його, її, їхній) чи будь-якій (свій)
особі.Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами,
числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її є
незмінними.
4. Вказівними називаються
займенники, які вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий),
кількість (стільки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий
(отакий) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.
Займенник стільки змінюється лише за відмінками.
5. Означальними називаються
займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь
(увесь, ввесь), кожний (кожен), інший, сам, самий. Вони змінюються за
родами, числами і відмінками, як прикметники.
6. Питальними називаються
займенники, які містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?),
ознаку (який? чий? котрий?), кількість (скільки?). Займенники хто,
що, скільки змінюються за відмінками, який, чий, котрий -
за родами, числами і відмінками, як прикметники.
7. Відносними називаються
займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень
до головних. Це ті ж питальні займенники, але без питання.
8. Неозначеними називаються
займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку,
кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий і
под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-,
будь-, -небудь, аби-, де-, -сь.
Неозначені
займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких
вони утворені.
З
частками казна-, хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться
через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь - разом: казна-хто,
хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь; абиякий, дещо, хтось. Якщо між
часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби
з ким, будь для кого, хтозна в чому.
9. Заперечними називаються
займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак,
кількості: ніхто, ніщо, ніякий нічий, ніскільки. Заперечні
займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких
вони утворені за допомогою частки ні. З часткою ні займенники
пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три
слова пишуться окремо: ні до кого, ні для кого, ні в якому і
ін.
Немає коментарів:
Дописати коментар