Конфлікт

Що таке конфлікт 

і під яким соусом його треба ''їсти''…

   
Конфлікт (з лат. conflictus – зіткнення) – особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей, які супроводжуються негативними психологічними проявами.

   Конфлікти супроводжують нас все диття. Адже життя – це постійний  процес виникнення проблем та їх наступного вирішення.

   Конфлікт - це зіткнення інтересів. В конфлікті народжується істина. Якщо у стосунках між людьми конфліктів не виникає, тоді наявним є факт “застою”, відсутності розвитку. Взаємовідносини людей, у яких відсутні конфлікти, поступово згасають. Конфлікти, в свою чергу, породжують відповідальність і небайдужість, стимулюють оновлення і поліпшення стосунків між людьми. Тому проблема, здебільшого, полягає не в наявності самого факту конфлікту, а в тому, який характер він носить – деструктивний чи конструктивний – і яким чином розв’язується.

   У будь-якому конфлікті є як мінімум дві сторони.

Це дві особистості, зі своїми поглядами, звичками, статусами, досвідом та іншими атрибутами.

   У цих людей є багато спільного: голова, руки, тіло, мозок, серце.

А є щось, що їх роз'єднує – зазвичай це причина конфлікту або різні точки зору на одну й ту ж ситуацію.

   Головну роль у виникненні конфліктів відіграють так звані конфліктогени: слова, дії, що сприяють конфлікту – хвастощі, грубість, порушення правил етики, нещирість, нечесність, негативне або поблажливе ставлення.

   А як люди реагують на різкі образливі слова і висловлювання на їхню адресу?

   Більшість "відповідають взаємністю", деякі промовчать і лише одиниці не звернуть жодної уваги.

   Цікаво, але спостереження показують, що близько 80% конфліктів виникає попри бажання їх учасників. Відбувається це через особливості нашої психіки, яка реагує на конфліктогени і тому, що більшість людей або не знає про них, або не надає їм значення.

КОНФЛІКТ: Конструктивний та Деструктивний.

    Деструктивний конфлікт  переводить причини, що призвели до конфлікту, на “особистості”. Дана установка не веде до вирішення конфлікту, а навпаки, його загострює (зростає упередженість проти опонента, напруга у взаємостосунках, посилюються неприємні почуття та переживання, виникають стреси та ін.). Прикладом деструктивного конфлікту є сварка, коли кожна з конфліктуючих сторін висловлює свою негативну оцінку особистості опонента.

   Конструктивний конфлікт  базується не на “особистостях”, а на виявленні об’єктивних причин незгоди (різні точки зору на проблему, способи вирішення проблеми тощо). Даний підхід переводить процес проходження конфлікту від конфронтації до співробітництва. В основі співробітництва, з одного боку, лежить повага до себе, почуття власної гідності, чесність, намагання знайти справжню причину конфлікту, а з іншого, повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію. Дана поведінка в конфлікті приводить до більш глибокого розуміння проблеми, взаємодовіри, готовності зрозуміти один одного і, в подальшому, вирішенню (улагодженню) конфлікту.