Джон Донн "Щоб мучить мене...". Аналіз поезії

Джон Донн

Священні сонети. 19-й сонет "Щоб мучить мене..."

Ознайомитися з матеріалом, зробити письмовий аналіз поезії

Жанр – сонет

Вид лірики: філософська лірика

Тема: Духовні протиріччя людини; твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога, до вічних цінностей.

Ідея: Право людини сподіватись на спасіння, незважаючи на суперечливі пристрасті в її душі, її злети та падіння.

Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд… До своєї особи ліричний герой відноситься критично. Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій, спасіння.

У поезії зображено душевний конфлікт ліричного героя. Він називає себе «клубком протиріч», бо в душі вирують непоєднувані поняття. Звернення до релігії не дає героєві бажаного спокою, він відчуває страх та біль. Але врешті, він висловлює думку про те, що складний період зневіри та розчарувань загартує його духовно, навчить легше переносити життєві негаразди.

У сонеті «Щоб мучить мене...» можна знайти всі ті риси, які характеризують творчість Джона Донна й властиві бароковій поезії. Тут і поєднання непоєднуваного, й антитези, і внутрішні суперечності, і несподіваний парадоксальний висновок. Ліричний герой постає перед читачем у всій складності свого духовного життя, мінливий і на перший погляд легковажний. Та це тільки на перший погляд... До своєї особи ліричний герой відноситься критично « …я клубок із протиріч», антитези (антоніми) підкреслюють  це ставлення (день-ніч, веселий-сумний, вогонь-лід). Герой звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій, спасіння.

Символи: ніч, день, вогонь, лід – уособлюють життя і смерть.

Настрій – песимістичний,

Текст собою являє монолог ліричного героя.

Аналіз стану героя очима психолога. Ліричний герой перебуває у стані перепаду настрою, депресії. Якщо проаналізувати час написання сонету і зіставити зі станом ліричного героя, то видно, що поет в цей час саме втратив люблячу дружину, залишився сам з 12 дітьми і звідси мотиви невпевненості в собі, відчай, пошук виходу.

Справді, журба, туга, сум, за давньою звичкою, підточують, гризуть людський розум, а горе та відчай штовхають на прикрі або й драматичні вчинки. Не піддаваймося їм, шукаймо радість у нашому бутті!

У сонеті є бароковий мотив самотності, розгубленості, зневіри, навіть трагізму. Цей твір розповідає, який нелегкий шлях особистості до самопізнання, до Бога та вічних цінностей.