Тарас Шевченко.
«За сонцем
хмаронька пливе». Картини довколишнього світу, природи в
поезіях Т. Шевченка − художня реальність, створена уявою митця за допомогою
засобів образної мови.
Т. Шевченко був не тільки геніальним поетом, а ще й талановитим художником. Відеоролик містить картини, які він намалював.
Більшість картин, що ви переглянули у відео, були намальовані під час перебування Тараса Шевченка в науковій експедиції на берегах Аральського моря в 1848 — 1849 р. Метою експедиції було вивчення Аральського моря. Під час подорожі митець дуже сумував за Батьківщиною. І саме там одного вечора народилась поезія «За сонцем
хмаронька пливе».
Ідейно-художій аналіз вірша.
Неймовірна пейзажна картина розгортається перед нами у вiршi Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...». Побудований цей твiр на мотивах казок, легенд, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємностi. Про це нагадує туман, що неначе ворог.
Сонце в поезії — уособлення тепла, свiтла й радостi, туман же, навпаки, — темряви та небезпеки. Та людина має завжди вiрити, що сонце зiйде, прожене пiтьму, обiгрiє, як мати дитину.
Тема вірша: зображення мінливості природи, змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.
Ідея: нерозривний зв’язок почуттів з природою, туга за рідним краєм, його чарівною
природою, сподівання на краще майбутнє.
Художні засоби
Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, малую годину, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.
Порівняння: «покриває рожевою пеленою, мов мати дитину», «ніби серце одпочине», «ждеш його, того світу, мов матері діти», «туман, неначе ворог».
Метафора: «за сонцем хмаронька пливе», «червоні поли розстилає», «тьмою німою оповиє тобі душу».
Персоніфікація: «сонце спатоньки зове», «серце одпочине, з Богом заговорить».
Зменшувальні суфікси: хмаронька, спатоньки, годиночку.
Єдинопочаток: «І хмароньку рожевую, І тьму за собою».
Перевірте свої знання грою «Так чи ні?»
1. У ліричному творі передаються передусім переживання людини, її емоції, роздуми, настрої.
2. Вірш «За сонцем хмаронька пливе» не є ліричним твором.
3. Персоніфікація – це художнє означення.
4. Вірш «За сонцем хмаронька пливе» належить до громадянської лірики.
5. У поезії автор хотів показати душевний стан, викликаний розлукою з рідним краєм.
6. Допомагають зрозуміти ідейний задум автора такі художні засоби, як епітети, порівняння, персоніфікації.
Т. Шевченко був не тільки геніальним поетом, а ще й талановитим художником. Відеоролик містить картини, які він намалював.
хмаронька пливе».
Неймовірна пейзажна картина розгортається перед нами у вiршi Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...». Побудований цей твiр на мотивах казок, легенд, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємностi. Про це нагадує туман, що неначе ворог.
Сонце в поезії — уособлення тепла, свiтла й радостi, туман же, навпаки, — темряви та небезпеки. Та людина має завжди вiрити, що сонце зiйде, прожене пiтьму, обiгрiє, як мати дитину.
Тема вірша: зображення мінливості природи, змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.
Ідея: нерозривний зв’язок почуттів з природою, туга за рідним краєм, його чарівною
природою, сподівання на краще майбутнє.
Художні засоби
Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, малую годину, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.
Порівняння: «покриває рожевою пеленою, мов мати дитину», «ніби серце одпочине», «ждеш його, того світу, мов матері діти», «туман, неначе ворог».
Метафора: «за сонцем хмаронька пливе», «червоні поли розстилає», «тьмою німою оповиє тобі душу».
Персоніфікація: «сонце спатоньки зове», «серце одпочине, з Богом заговорить».
Зменшувальні суфікси: хмаронька, спатоньки, годиночку.
Єдинопочаток: «І хмароньку рожевую, І тьму за собою».
Перевірте свої знання грою «Так чи ні?»
1. У ліричному творі передаються передусім переживання людини, її емоції, роздуми, настрої.
2. Вірш «За сонцем хмаронька пливе» не є ліричним твором.
3. Персоніфікація – це художнє означення.
4. Вірш «За сонцем хмаронька пливе» належить до громадянської лірики.
5. У поезії автор хотів показати душевний стан, викликаний розлукою з рідним краєм.
6. Допомагають зрозуміти ідейний задум автора такі художні засоби, як епітети, порівняння, персоніфікації.
Вивчити поезію напам’ять
«За сонцем хмаронька пливе»
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.
Немає коментарів:
Дописати коментар